Главная - Публикации и новости - Зернопереробні підприємства. Перспективи розвитку

Зернопереробні підприємства. Перспективи розвитку

М. Бабич , к.т.н., генеральный директор НПО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
І. Лук"янчук, В. Камінський , інженери-проектувальники НПО «АГРО-СІМО-МАШБУД»


     Поради працівників щодо переоснащення млинкомбінатів і крупозаводів

    Одна з найбільш простих схем реалізації згаданих варіантів — доукомплектація існуючої технологічної схеми крупоцеху модулем для гідротермічної обробки зерна (ГТО). Маються на увазі пропарювач і парова сушарка, які встановлюють перед лущильним відділенням після зерноочисного, а також безпосередньо перед лінією плющення. Складається вона з бункерів для зволоження лущеного ядра чи крупи, плющильного верстата й аеровібраційної сушарки для пластівців.
   При використанні такої схеми, вироблені на ній пластівці мають більш тривалий період готування, менш виражений аромат і смак, характерний для зернових пластівців. Це зумовлено тим, що температурній обробці піддають не крупу чи лущене ядро, а очищене зерно. Однак застосування згаданої схеми має свої переваги, оскільки ГТО зерна збільшує вихід круп. Гідротермічну обробку проводять за більш жорсткого режиму порівняно з переробкою зерна на звичайну крупу. Наприклад, за попередньої гідратації збіжжя рекомендовані такі параметри пропарювання: тиск пари — 0.17 - 0.2 МПа, експозиція обробки — 12 - 15 хв.
  Дещо складніша подовжена схема, в якій замість зволоження ядра або крупи їх обробляють у пропарювачі безперервної дії. Використовуючи технологічні можливості пропарювача, зокрема широкий діапазон регулювання його продуктивності (1 - 6 т/год) і надлишкового тиску пари, можна практично керувати зміною технологічних і фізико-хімічних властивостей одержуваного продукту — ступенем денатурації білка і гідролізом крохмалю. У разі потреби його доводять до повної готовності. Але такий варіант можливий після подвійної гідротермічної обробки спочатку зерна, а потім — ядра чи крупи.
   Таким чином, використовуючи другий варіант схеми, можна виробляти і зернові пластівці, і крупи, які не потребують варіння. Для гнучкішого керування процесом ГТО за наведеною схемою доцільно застосувати варильно-обсмажувальний апарат. Це дає змогу проводити процес поверхневого обсмажування, ароматизації і підсушування продукту перед плющенням. У разі потреби використовують плющильні верстати з охолодженням вальців або без нього.
     Отже, поглиблена переробка зерна з розширенням асортименту готової продукції сьогодні можлива на будь-якому діючому крупозаводі. Для цього в НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» є все необхідне — повний комплект обладнання, розроблені та затверджені Міністерством охорони здоров"я ТУ У на зернові пластівці (вівсяні, гречані, горохові, ячмінні, пшеничні, житні, пшоняні, кукурудзяні, рисові), необхідна робоча документація.

Источник: «Зерно i хлiб» № 1, 2002 р.